Історія відкриття структурованої води

       Першим ідею про те, що вода неоднорідна, озвучив Уайтинг у 1884 році. У 1891 році В. Рентген впровадив уявлення про два стани води, які відрізняються щільністю, і воду почали розглядати як суміш асоціатів різного складу («гідролей»).
    Коли у 20-ті роки визначили структуру льоду, виявилося, що молекули води у кристалічному стані утворюють трьохмірну безперервну сітку, у якій кожна молекула має чотирьох найближчих «сусідів», розташованих у вершинах правильного тетраедра. У 1933 році Дж. Бернал та П. Фаулер припустили, що подібна сітка існує і у рідкій воді. У 1951 році Дж. Попл створив модель безперервної сітки. Попл уявляв воду, як випадкову тетраедричну сітку, зв’язки між молекулами в якій викривлені та мають різну довжину.
     Але у другій половині двадцятого століття не можна було так фантазувати щодо складу та будови «гідролей», як це робили на початку століття. Вже було відомо, як влаштований лід та кристалогідрати та багато було відомо про водневий зв’язок. З’явилися дві нові групи моделей будови води: кластерні та клатратні. У першій групі вода описувалася у вигляді кластерів з молекул, поєднаних водневими зв’язками, які плавали у «морі» молекул, до таких зв’язків не залучених. Моделі другої групи розглядали воду як безперервну сітку (зазвичай в цьому контексті вона називаються каркасом) водневих зв’язків, яка включає порожнечі; у них розташовуються молекули, що не утворюють зв’язків з молекулами каркасу.
    У 1999 році відомий російський дослідник води С.В. Зенін захистив в Інституті медично-біологічних проблем РАН докторську дисертацію, присвячену кластерній теорії, яка стала значним етапом у розробці цього напрямку досліджень. Була збудована і доведена геометрична модель основного стабільного структурного утворення з молекул води (структурована вода), а потім отримане зображення цих структур за допомогою контрастно-фазового мікроскопа.
   Сьогодні наукою доведено, що особливості фізичних властивостей води і численні короткоживучі водневі зв’язки між сусідніми атомами водню і кисню в молекулі води утворюють сприятливі можливості для виникнення особливих структур-асоціатів (кластерів), які сприймають, зберігають та передають різноманітну інформацію. Вода, що складається з великої кількості кластерів різних типів, утворює ієрархічну просторову рідкокристалічну структуру, яка може сприймати та зберігати великі масиви інформації.